Як оцінюються ювелірні вироби у спадщині

« Скільки коштують ці прикраси? » У спадщині відповідь залежить не лише від ринку: вона підпорядковується ієрархії, встановленій статтею 764 Загального податкового кодексу. Розуміння цієї ієрархії дозволяє обрати найсправедливіший — і часто найменш витратний — шлях для спадкоємців.

1. Публічний продаж протягом двох років

Якщо ювелірні вироби продано на публічних торгах протягом двох років після смерті, чиста виручка приймається як оподатковувана вартість. Логіка правила проста: ринок вирішив.

Це прозорий шлях, але він має свої обмеження: терміни продажу, витрати аукціонного дому, ризик результату — лот може залишитися непроданим або піти нижче оцінки. Ми детально пояснюємо відмінності від прямого викупу на сторінці, присвяченій комісарам-оцінювачам.

2. Інвентаризація протягом п'яти років

За відсутності публічного продажу використовується оцінка, зазначена в інвентарному описі, складеному протягом п'яти років після смерті. Це найпоширеніший шлях для ювелірних виробів: кожен виріб описується, зважується, характеризується, а потім оцінюється.

Це також найбільш контрольований шлях: ви знаєте, що декларуєте, можете залишити прикраси собі та отримуєте документ, який має юридичну силу. Наша письмова оцінка має саме таку мету; вона часто запитується нотаріусами, і ми підготували для них спеціальний посібник: експертиза ювелірних виробів для нотаріусів.

3. Оціночна декларація спадкоємців

За відсутності перших двох способів закон використовує детальну та оціночну декларацію сторін. Це найбільш ризикований шлях: без підтверджуючої експертизи вартість, визначена «на око», важко захищається у разі перевірки.

Страховий мінімум: правило, про яке забувають

Для ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та предметів мистецтва частина II статті 764 додає обмеження: якщо на день смерті існував договір страхування від крадіжки чи пожежі, що покривав ці предмети, і він був укладений менш ніж за десять років до відкриття спадщини, задекларована вартість не може бути нижчою за ту, що зазначена в договорі. Якщо існує кілька полісів, базою слугує середня оцінка.

Практичний наслідок: перед декларуванням необхідно з'ясувати, чи були прикраси застраховані, і на яку суму. Ми присвятили цьому питанню окрему сторінку: страхування та задекларована вартість.

Страхова вартість, ринкова вартість, ціна викупу: три різні цифри

Це найпоширеніше джерело непорозумінь на наших зустрічах, і його варто чітко пояснити:

• страхова вартість відповідає вартості заміщення новим виробом у магазині: це найвища цифра;
• ринкова вартість — це ціна, за якою виріб реально продається на вторинному ринку: це орієнтир для спадщини;
• ціна викупу — це сума, яку професіонал пропонує негайно готівкою.

Одна й та сама прикраса може бути «застрахована на 30 000 євро», «коштувати 14 000 євро» і «бути викупленою за 11 000 євро», і жодна з цих цифр не буде неправильною: вони відповідають на різні питання. Для декларації важливою є ринкова вартість на день смерті — з урахуванням страхового мінімуму, згаданого вище.

Оновлено 24 липня 2026 року — ставки та пільги можуть змінюватися з кожним фінансовим законом.